Спеціалізована школа I-III ступенів № 138 Шевченківського району міста Києва

Вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Заради ЖИТТЯ!

Журавлі вже готові і відправляються підсилювати позиції наших військових. Слава Україні! Героям Слава!

31 травня виставку “Країна Здійснення Мрій” відкриваємо… в бомбосховищі. Люди, які туди вже спускалися в тривогу вже декілька разів, вважають, що це приємно і легше чекати завершення тривоги.
Виставка в бомбосховищі – це круто!))
Дякуємо за надану можливість.

Фото – фрагмент виставки.

Проєкт «Памʼятні місця Шевченківського району».
Організатори О.А. Сушко і 9 клас.

#ЗЗСО138

24 травня в Україні відзначають День слов’янської писемності та культури. Свято відоме також в інших східноєвропейських країнах: Болгарії, Сербії, Македонії, Чехії, Чорногорії.

Дата свята обрана невипадково – в цей день церква згадує рівноапостольних Кирила і Мефодія, творців кириличного алфавіту і давньослов’янської мови, який є спільним предком слов’янських мов. На честь свята УНІАН публікує цікаві та маловідомі факти про слов’янські мови, до яких належить і українська.

Цікаві факти про слов’янські мови та писемність

До слов’янських відносять кілька десятків сучасних мов, на яких говорять близько 440 мільйонів чоловік. Всі слов’янські мови мають приблизно 80% загального лексикону.

Імовірно, предком сучасних слов’янських мов є праслов’янська мова, яка існувала приблизно в 2-1 столітті до н.е. Ніяких її письмових пам’яток не виявлено.

Багато людей вважають, що найдавнішою літературною пам’яткою, написаною праслов’янською мовою, є “Веллесова книга”. Однак більшість сучасних вчених впевнені, що це фальсифікація 1950-их років. Не існує ніяких матеріальних доказів існування такої книги.

У 9 столітті Кирило і Мефодій розробили писемність старослов’янської мови, яка був заснований на діалекті жителів сучасних Салонік. Як алфавіт для неї використовувалися кирилиця і глаголиця. Мова існувала в основному для написання книг, в побуті ж її не використовували.

У старослов’янській мові не було теперішнього часу, але було чотири форми минулого і три майбутнього. Також у ній було 6 відмінків, як у сучасній українській мові.

У наш час ентузіасти створили штучну міжслов’янську мову, яка використовує загальні для більшості слов’янських мов правила і слова. Її можуть розуміти жителі майже всіх східноєвропейських країн. Послухайте казку міжслов’янською мовою і перевірте, чи багато речень ви зрозуміли.

Є сучасні слов’янські мови, які не мають чіткої літературної норми, наприклад, чорногорська і сербохорватська.

Серед лінгвістів немає єдиної думки, чи були Кирило і Мефодій творцями глаголиці і кирилиці. Найбільш поширена думка, що брати розробили глаголицю, а кириличну абетку створили пізніше їхні учні. Глаголиця в сучасних мовах не використовується.

Більшість слов’янських мов використовують латинський алфавіт. Кирилична азбука використовується в українській, болгарській, македонській, сербській та чорногорській мовах.

Слов’яни представляли рай як вічно сонячне і тепле місце, куди на зимівлю відлітають птахи, а також душі померлих. Вони називали це місце добре відомим українцям словом “вирій”.

23 травня Україна вшановує пам’ять всіх Героїв, які боролися за суверенітет і незалежність нашої країни та зараз виборюють нашу свободу, територіальну цілісність та право жити у вільній, незалежній державі. Це воїни-лицарі Київської Русі, козаки часів Гетьманщини, повстанці, Українські Січові Стрільці, воїни армій УНР і УПА, АТО/ООС, Герої Небесної сотні та бійці російсько-української війни.
Свято Героїв було засноване в 1941 році членами Організації Українських Націоналістів (ОУН). Дата 23 травня була вибрана не випадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський, 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
У теперішніх умовах повномасштабної війни з агресором Україна вкотре демонструє незборимість української нації, велич духу українських вояків — борців за волю України.
Дякуємо та віддаємо шану найсміливішим синам та дочкам України, які стоять на нашому захисті, та всіх тих, хто віддав за це найцінніше – власне життя.
Слава Україні!🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Слава її Героям!

Вишиванка – це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу.

За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. они проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників.
Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.
Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та “ретязь” (різновид “хрестика”). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
2006 року в Україні було запроваджено особливе свято – День вишиванки. Ініціатором створення виступила Леся Воронюк, яка на той час була студенткою історичного факультету Чернівецького національного університету. Дівчина запропонувала своїм одногрупникам обрати день та прийти на лекції в національному вбранні. Цю ідею підтримали не лише студенти, але й викладачі. З роками традиція стала популярною по всій території України. Дата завжди припадає на третій четвер травня.

Про вишиванку

Вишиванка говорить про те, що ми єдині в своєму свободовиявленні та бажанні жити в сильній, вільній, незалежній, заможній Україні!

Не перший рік у ЗЗСО №138, як і у всій Україні, відзначають День вишиванки. І цього року учні та вчителі школи долучились до акції «Одягни вишиванку». Дрес-кодом дня була вишиванка, і вся школа замайоріла різнобарвними візерунками української вишивки. Хтось радів своїм новим вишитим обновкам, хтось вдягнув улюблену вишиванку. Але всі були єдині у думці, що свято об’єднує і вчителів, і учнів різних класів. А ще до Дня вишиванки було організовано святковий флешмоб, у якому взяли участь вчителі і діти💛💙

Як урятувати людину до приїзду швидкої має знати кожен із нас, особливо в умовах війни. 15 травня представники Шевченківського району організації Товариства Червоного Хреста провели тренінг із надання першої допомоги для учнів 9-10 класів. Діти вивчали основні принципи порятунку: бокове стабільно безпечне положення потерпілого, якісну серцево-легеневу реанімацію та зупинку кровотеч із практичним відпрацюванням. Подаємо найважливіше з тренінгу і сподіваємося, що на практиці такі знання нам не знадобляться.

Мама – найдорожча людина в житті кожної людини, яка завжди підтримуватиме свою дитину, навіть якщо “малюку” вже більше 30 років. Бути матір’ю – найважливіше, священне та найвище, що може бути в житті. Від щирого серця вітаю з “професійним” святом, адже мама – це робота 24/7 без відпусток та вихідних. Так нехай ця робота окрім клопоту та переживань приносить колосальне задоволення, невичерпне натхнення, почуття гармонії та теплоти. Нехай нагородою та материнською зарплатою будуть величезне, чисте, безкорисливе кохання дитячих сердець, теплі рідні обійми та гордість за їхні досягнення!

Матусю єдина, матусю рідненька,
Щоб ти не хилилась в журбі.
І в осінь, і взимку, весною і влітку,
щастя й здоров’я тобі.
Уклін тобі, мила матусю, лебідко,
За щирість, за ніжність,
За ласку й тепло.
Хай сонце сміється,
хай все удається тобі!

15 травня у світі відзначають Міжнародний день сім’ї. Це проголошено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1993 році. Ідея заснувати свято виникла ще 1989 року, коли задля привернення уваги громадськості різних країн на проблеми сім’ї, Генасамблея ООН проголосила 1994 рік Міжнародним роком сім’ї, а 1993 року ухвалила резолюцію про заснування сьогоднішнього свята.

Напередодні Міжнародного “Дня сім’ї”, яке відбудеться 15 травня, в Національну медичну бібліотеку України завітали учні з батьками спеціалізованої школи №138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району міста Києва на відкриття виставки своїх мистецьких творів “Країна Здійснення Мрій”. На виставці також представлені картини учнів 38 ліцею ім. Валерія Молчанова міста Києва.
Керівники Всеукраїнського проєкту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій” Наталія Веселицька, автор проєкту, керівник-методист мистецької студії “Краплинки” ЗЗСО №138 та Ірина Джуваго, координатор проєкту, вчитель мистецтва 38 ліцею ім. Валерія Молчанова, вдячні Національній медичній бібліотеці за запрошення. Картини чудово виглядають в світлих великих залах особняка родини Терещенків.
Діти – переможці міських, всеукраїнських, міжнародних конкурсів – представили свої твори широкому загалу глядачів.

Ілля Дубина, учень 8-А класу, показав призову роботу з пластилінографії “Кібер-нінзя”. Шановне панство подивилось його фільм з кібер-безпеки “Кібер-нінзя Bendy-5”. Назар Дубина розповів про ідеї створення і реалізації двох переможних композицій “Збережемо планету Земля!” і “Дай нам, Боже! Україна переможе!”.
Варвара Старик, Марина Сизоненко, Софія Винник отримали свої заслужені дипломи, сертифікати і каталоги, які все ж таки надрукували і надіслали із Харкова, хоча через війну пану Юрію Бутко, організатору Всеукраїнського фестивалю “Art-school”, було це зробити важко. Діти і батьки подякували пану Юрію за врятовані роботи і надіслані подарунки. Педагогічний університет ім. Сковороди тепер треба буде відновлювати, бо будівлі більше не існує через війну… За 24 години до прямого влучення ракетою пан Юрій вивіз додому всі дитячі фестивальні твори. Національні діти отримали нагородження на національному рівні. Для свої однокласниць-подруг: Марії Верес, Еліни Гілунг нагороди отримали однокласниці та доставлять за призначенням. На жаль, не всі переможці та учасники фестивалю змогли прибути на нагородження, але вони теж отримають нагороди – в школі і по поверненню на Україну.

Учасників заходу привітали: художник Юрій Базавлук, член НСХУ, Сергій Комісаров, Заслужений журналіст України, співорганізатор міжнародного об’єднання “Повертайся живим!”, Зоя Логвіненко, менеджер по зв’язках з громадськістю ЦБС Голосіївського району міста Києва, де неодноразово проходили виставки проєкту. Родзинкою заходу став танок “Ганеші” від нашого індійського друга Давіда Сурешвара, сина Індії та України.

Кожен з гостей отримав в подарунок янгола-охоронця. Організаторам Наталія Веселицька подарувала свою ліплену роботу на пеньочку “Світ в краплинці в мирний час”. Юрію Бутко в подарунок буде надіслана книга “Садівник Щастя” Володимира Стадниченко (видавництво “Криниця”).
Наталія Веселицька та Ірина Джуваго представили також свою книгу про країну Здійснення Мрій “Родовід Ластиків” (видавництво “Дніпро”).

На початку і в кінці заходу відбулась яскрава фотосесія.
Після завершення заходу бажаючі побували на екскурсії будинком Терещенків та дізнались багато цікавого про родину фундаторів і меценатів.