Виховна робота

Виховна робота в школі реалізується  за напрямками: родинно-сімейне виховання, художньо-естетичне виховання, морально-правове виховання, екологічне виховання, формування здорового способу життя.

Пріоритетним напрямком виховної роботи із здобувачами освіти є національно-патріотичне виховання.

Мета виховної роботи: формування в учнів особистісних рис громадянина Української держави, набуття учнями соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, розвиток духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, інтелектуальної, правової, трудової, екологічної культури.

Завдання виховної роботи  реалізуються через наступні  види діяльності: пізнавальну, ціннісно-орієнтовану, превентивне виховання, формування здорового способу життя та безпека життєдіяльності,  роботу з батьками та  громадськістю.

Проблемна тема, якій підпорядковані виховні заходи:  «Створення умов для формування соціальної компетентності та самореалізації особистості, розвитку духовного, інтелектуального та фізичного потенціалу учня».

Патріотичне виховання в ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва

36 років аварії на Чорнобильській АЕС від 26 квітня 2022 року

Рівно 36 років тому в 01:23:47 сталася аварія на Чорнобильській АЕС. У ніч на 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталося два вибухи, що повністю зруйнували реактор. Через вибух почалася пожежа, а повітря було забруднене радіоактивними речовинами, виверження яких вдалося зупинити тільки в кінці травня 1986 року.
Після аварії утворилася радіоактивна хмара, що накрила Україну, Білорусь, Росію, а також значну частину європейських країн. Жителів прилеглих міст евакуювали, радіоактивному випромінюванню піддалися близько 600 000 чоловік, перш за все ліквідатори катастрофи.
В результаті аварії з сільськогосподарського користування виведено близько 5 млн га земель, а навколо АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. В даний час над зруйнованим четвертим четвертим енергоблоком АЕС встановлено саркофаг – новий безпечний конфайнмент, запущений в експлуатацію в липні 2019 року.

ЧАЕС, 2019.

Рано вранці 24 лютого 2022 року Російська Федерація напала на Україну. Увечері в перший же день війни з’явилася інформація про підготовлюваний Росією теракт на території Чорнобильської АЕС.
Окупанти знаходилися на території ЧАЕС п’ять тижнів. За цей час з’являлася інформація про локальні пожежі в Чорнобильській зоні, загасити які Україна не могла через окупантів. Крім того, станція залишалася без електрики, яка необхідна зокрема, для охолодження відпрацьованого палива.
31 березня “Енергоатом” повідомив, що на території ЧАЕС немає російських військ, вони зняли облогу зі Славутича. Вже 2 квітня над Чорнобильською АЕС знову підняли український прапор.
Перебуваючи в Чорнобильській зоні тривалий час і без необхідного захисту окупанти ймовірно отримували високі дози зовнішнього і внутрішнього опромінення. Зокрема, вони переміщалися на бронетехніці без радіаційного захисту через високотоксичну зону “Рудий ліс” і підняли хмари радіоактивного пилу. Робітники з ЧАЕС розповідаючи Reuters про дні під окупацією зазначали, що деякі російські солдати не чули про Чорнобильську катастрофу.
Після того як російські війська покинули Чорнобиль українському Генштабу стало відомо,що у окупантів поширюються панічні настрої через радіаційне опромінення в Чорнобильській зоні, а жителям білоруського селища Брагін рекомендували уникати контактів з військами РФ, які відійшли з Чорнобиля.
Місія експертів МАГАТЕ: “Присутність МАГАТЕ в Чорнобилі матиме першочергове значення для нашої діяльності з підтримки України, оскільки агентство прагне відновити регуляторний контроль над АЕС і забезпечити її безпечну і надійну експлуатацію”.

Авторство картини, її ідеї та застосованих образів належить чотирьом художникам. Це – Олексій Глазунов (дуже талановитий молодий художник, саме він виписав ліквідатора, включаючи портрет), його дружина Яна, Валерій Голейко і Олексій Бреус. А ще до процесу трохи долучився мій онук Олексій ) Саме у такому складі група “Стронцій-90” працювала над цією картиною. Звичайно, різний почерк і різна стилістика учасників не може бути не помітна, хоча завершальним етапом роботи було саме зведення докупи того, що ми робили кожен про своєму. Такі особливості спільної роботи на одному полотні.
Над картиною ми працювали в 2019-2020 роках (було кілька спільних днів роботи з великими перервами між ними). Вперше вона була показана восени 2020 року в галереї “Ornament Art Space” в Києві в рамках виставки “Хто, як не Ви?”.
Роботу над картиною знімали документалісти з Голландії та з Німеччини, і це увійшло до фільмів, які вони створили.

Весна бере своє й перемагає… від 29 квітня 2022 року
“МИР. Родина лелек звила гнездечко”.

***
Весна бере своє й перемагає,
Хоч і на небі хмари є густі,
Природа попри час вся оживає,
Не дивлячись на спогади страшні.
І квіточка у Бучі проростає,
і деревце садили в Ірпіні,
На згадку всіх, кого кати вбивали,
Рослини ці крізь камінь проросли.
Весна бере своє й перемагає,
В Ахтирці чутно як співа пташки,
Чернігівщина наша Розцвітає,
Над Сумщиной лелеки пронеслись…
У Києві магнолії розквітли,
А в Бородянку хліба завезуть,
В Гостомелі і Ворзелі – машини,
Там волонтери поміч всім дадуть.
В Мотижині трава уже зелена,
І на могилках квіти проростуть…
Весна бере своє й перемагає
Хоч і важка і довга її путь…


Зоя Левінська