Вы просматриваете: Главная > Життя школи > Всеукраїнський телеміст “Я шаную свого ТАТА” до дня Гідності та Свободи

Всеукраїнський телеміст “Я шаную свого ТАТА” до дня Гідності та Свободи

День Гі́дності та Свобо́ди — святкується щороку в Україні 21 листопада на честь початку в цей день двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005–2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича[1]. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День Гідності та Свободи.

Вікіпедія

Всеукраїнський телеміст
“Я шаную свого ТАТА”
до дня Гідності та Свободи

…Те, що ти бачиш, юрмище і тління,
Запам’ятай: це ще не Україна.
Це тільки ґрунт. Лише кореневище.
Господня Україна
сходить вище…

Тетяна Майданович

“Мій ТАТО, РУДЕНКО Віктор Павлович, бачив сенс свого життя в тому, що розбудовував місто Краматорськ на Донбасі. Вважаю, що завдяки його самовідданій праці протягом 30 років, 23 з яких він безпосередньо займався питаннями промислового і комунального господарства міста, Краматорськ зараз зміг стати центром Донбасу замість тимчасово окупованого Донецька.
В сферу його питань культура не входила, але він був культурною, різнобічною людиною. До нього зверталися митці і він їх підтримував: музиканти отримували зали для виступів, художники – для експозицій, письменники мали змогу видавати свої твори і виступати перед глядачами. За цю роботу, за яку він не отримував заробітну платню, його нагородили медаллю Леоніда Бикова, який є моїм не тільки співвітчизником, але й земляком, – народився і навчався Биков в місті Краматорськ в школі №6, в історичному музеї є його куточок. Мій ТАТО назавжди Почесний громадянин міста Краматорськ.
Коли я переїзджала рік тому в Київ на постійне місце життя, то була моя Мрія, подарувала в історичний музей деякі речі і фото батька. Тепер там теж є куточок ТАТА. Разом з Наталією Волошиною, директором Комунального закладу “Музей історії міста” Краматорської міської ради, заслуженого працівника культури України, почесного громадянина міста Краматорська, Галиною Сергіївною Школою, талановитим керівником поетичних п’ятниць, ми організували і провели вечір пам’яті мого батька і презентацію книги про нього і про те, як будувалося місто Краматорськ в 60-80 роках того сторіччя. Це відбулося 29 листопада 2013 року.
Мій ТАТО, РУДЕНКО Віктор Павлович, будував місто, а я вирощую САД ЛЮБОВІ ТА РАДОСТІ УКРАЇНИ – КРАЇНИ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ. Таким бачу найближче МАЙБУТНЄ свої країни і роблю для цього все, що можливо: працюю з дітьми і впроваджую авторський проєкт, разом з партнерами при підтримці керівництва школи ЗЗСО №138 двічі на рік проводжу Всеукраїнський фестиваль УКРАЇНА – КРАЇНА ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ. Основною площадкою і творчою майстерньою для фестиваля стала вже рідна для мене школа №138 Шевченківського району міста Києва і мистецька арт-галерея “Місто майстрів країни Здійснення Мрій”. Я ліплю з учнями із пластиліну в мистецькій студії КРАПЛИНКИ, розписую стіни в школі, в під’їздах житлових будинків, веду виховну роботу в школі, розробила і веду шкільний сайт та сайт проєкту САД ЛЮБОВІ ТА РАДОСТІ УКРАЇНИ – КРАЇНИ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ. Ще одним напрямком творчої та просвітницької діяльності став проєкт “Міст Єднання” – тематичні зустрічі на платформі ЗУМ на різноманітні цікаві теми, в першу чергу, пов’язані з ОСВІТОЮ та КУЛЬТУРОЮ – основними стовпами українського генофонду.
Одна з гілок родоводу, як розповів мені батько, – ТЕРЕЩЕНКИ – рід купців і меценатів з Полтавщини. В центрі Києва є вулиця мецената Терещенка і музей картин, які він зібрав – тепер Національний музей “Київська Картинна Галерея”. В мені також є ці гени. Про це пам’ятаю завжди, ціную і розумію звідки у мене потяг до такої діяльності.
Вклоняюся і дякую Анжеліці Андрієвській, Заслуженій співачці України, за її українські пісні – це перлини, виконання яких ще буде достойно оцінено. З нею ми почали в 2007 році створювати відеоальманахи для учнів і студентів. Вона так чудово переклала вірші із першої книги про Ластика українською мовою! Вклоняюся і дякую її батьку, Леоніду Андрієвському, який багато років був флагманом українського книговидання і саме в “Криниці” я зробила книги, які стали лауреатами важливих для українців премій, особливо, Національної премії ім. Т.Г.Шевченка. Він беззмінний заступник Бориса Олійника довгі роки. Не можу не згадати Тетяну Майданович, постійного головного редактора видавництва “Криниця”, талановиту сучасну письменницю, казкарку і поетесу, твори якої увійшли до шкільної програми Нової Української Школи (НУШ). В нашій шкільній бібліотеці є її книги з автографами – “Калиновий птах” і “Країна Українія”. Для нашої книги “Родовід Ластиків” Тетяна Василівна написала вступ “Шляхами героїв казки”. Вклоняюся і дякую партнеру з 2012 року Ірині Джуваго, вчителю музики ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва, координатору проєкту “САД ЛЮБОВІ ТА РАДОСТІ УКРАЇНИ – КРАЇНИ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ”, яка відважно підтримувала і підтримує наш проєкт протягом всіх цих років – 2012-2022. Щиро дякую керівництву школи №138, особливо директору – Оксані Адаменко, за опікування і можливість розвитку проєкту і фестивалю УКРАЇНА – КРАЇНА ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ, як шкільного, до якого постійно приєднуються учні інших закладів Києва і України. Відкриття шкільної арт-галерея “МІСТО МАЙСТРІВ КРАЇНИ ЗДІЙСНЕННЯ МРІЙ” у 2018 році – знакова подія, підтримана представниками Національної спілки художників України: Юрієм Дрюченком, головою Асоціації художників-чорнобильців членів НСХУ, Українським фондом культури ім. Бориса Олійника – Миколою Шелестом, Заслуженим художником України і Польщі, багаторічним заступником Бориса Олійника; Євгеном Гулою, членом НСХУ, професором Київського Національного Університету технологій та дизайну (КНУТД); художниками і педагогами: Надією Сердюк, викладачем школи мистецтв ім. М.Д. Леонтовича Деснянського району міста Києва, керівником Зразкової дитячої студії “КОЛОРИТ” з Березняків, майстром народно-ужиткового мистецтва; Оленою Сазоновою, викладачем Борщагівської школи мистецтв, художником, майстром-декоративно-ужиткового мистецтва; Оксаною Ахріменко, викладачем Навчального центру інтегративного навчання дітей та молоді Дарницького району при благодійному Фонді «АСПЕРН», керівника дизайн-студії; Іриною Молчановою, художником-флористом, учителем трудового навчання та технологій СШ № 73 Шевченківського району міста Києва, членкині Зразкового народного колективу «Флористика» при Київському міському палаці ветеранів міста Києва; Олексієм Бреусом, художником-чорнобильцем, учасником групи СТРОНЦІЙ-90; Тамарою Абраменковою, координатором проєкту «Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій» на Донбасі, художником, перекладачем, письменницею і поетесою (м. Краматорськ); партнерами: ГО «Федерація жінок за мир у всьому світі» (голова Тетяна Коцеба); ГО «Київський обласний центр гуманної педагогіки» (голова Володимир Павлов); «Центр духовного розвитку та творчої ініціативи ГАРМОНІЯ» – підрозділ ГО «Київський міський центр гуманної педагогіки»; Інформаційні партнери: Київська Спілка журналістів України (голова Алла Малієнко, Заслужений журналіст України і Заслужений працівник культури); Всеукраїнська газета «Справи сімейні» (головний редактор Михайло Ільїн); ЦБС Голосіївського району (менеджер із зв’язків з громадскістю Зоя Логвиненко).
Обов’язково розповідаю про чудову людину Людмилу Грабовенко, журналіста, члена правління Київської спілки журналістів, член Наглядової ради Міжнародної громадської організації «Федерація жінок за мир у всьому світі», Посла миру, відмінника народної освіти України.
Дуже раді, що знову продовжується багаторічна співпраця ще з одними партнерами – Київський міський центр сім’ї “Родинний дім” (директорка центру Юлія Ніколайчук). Ведучою ТЕЛЕМОСТУ “Я шаную свого ТАТА” буде пані Тетяна Гуденко, начальник відділу інформаційно-консультативної роботи центру.

Ви запитаєте, що спільного у цієї спільноти і у мого ТАТА з РЕВОЛЮЦІЄЮ ГІДНОСТІ і СВОБОДИ? Відповім: ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ, які не тільки пропагуються ними, як філософія життя, але й втілюються через все життя! Це і є реалізація СВОБОДИ і показник ГІДНОСТІ! Саме це вони несуть дітям знання про УКРАЇНУ, щоб вони знали: УКРАЇНА – вільна і НІКОЛИ НЕ БУДЕ СИРОВИННИМ ПРИДАТКОМ і треба трудитися заради своєї країни на рідній землі.

Наталія Веселицька
педагог-організатор і керівник мистецької студії “Краплинки”
ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва
членкиня Національної спілки журналістів України
автор книги “Життя як молитва, або “вічний” Перший заступник

17 листопада 2021 року
о 16.00

Учасники зустрічі:

  1. Представники ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва: представники учнів 6-7 класів, вчителі – класні керівники 6-7 класівЗоя Левінська, класний керівник 7-А класу, вчитель української мови і літератури; Оксана Власенко, класний керівник 6-А класу, вчитель української мови і літератури.
  2. Учні “Опорного закладу загальної середньої освіти ім.Василя Стуса” Краматорської міської Ради Донецької області:
    – Редакція газети “Восьме диво світу” разом з керівником-вчителем Іриною Григор’євою.
    – Вихованці гуртка “Дебати” разом з керівником Аленою Крилевською.
  3. Учні “Краматорської української гімназії” разом з – Іриною Мельник, учителем української мови і літератури, спеціалістом вищої категорії зі званням “Учитель-методист” Краматорської міської Ради Донецької області.
  4. Переможці Всеукраїнського конкурсу “Я пишаюсь своїм татом”.
  5. Сучасна українська письменниця Донбасу (місто Краматорськ) – Зінаїда ДУДАРЧИК, відмінниця освіти України, присвятила педагогічний діяльності 42 роки. Авторка 5-ті поетичних збірок: «З Кобзаревої криниці» (2001), «Сон колисоньку гойда» (2006), «Квітка любові» (2007), «Роса Твоєї благодаті» (2012), «Сонячне коло». Учасниця Спілки самодіяльних композиторів Донеччини, Краматорського літературного об’єднання ім. Миколи Рибалки, лауреат регіонального літературного конкурсу «Книга Донбасу» в номінації «Дитяча література». Твори її були надруковані у 8-ми міських поетичних збірках і обласній пресі. В ЗАПИСУ.
  6. РУДЕНКО Зоя, дружина Віктора Руденко, вчитель з 55-річним стажем, вчитель мови і літератури.
  7. СЕМЕРЕНКО Олександр, друг батька, був заступником Міністра монтажних і будівельних робіт України (1980-1991), Лауреат премії Ради Міністрів СРСР, академік Академії будівництва України. В ЗАПИСУ.
  8. ВЕСЕЛИЦЬКА Наталія, донька РУДЕНКО В.П.
  9. Волошина Наталія Євгенівна, заслужений працівник культури України, почесний громадянин міста Краматорська, директор Комунального закладу «Музей історії міста» Краматорської міської ради.
  10. Тетяна Гуденко, начальник відділу інформаційно-консультативної роботи Київського міського центру сім’ї “Родинний дім”, ведуча заходу “Я шаную свого ТАТА”.
  11. Тетяна Коцеба, Голова Правління ГО “ФЖМ”.
  12. Анастасія Лаптєва, координатор проєктів ГО “ФЖМ”.
  13. Ірена Чермошенцева, координатор проєктів ГО “ФЖМ”.
  14. Наталія Ільїна, координатор проєктів ГО “ФЖМ”.
  15. Регіна Гаріфуліна, координатор проєктів ГО “ФЖМ”.
  16. Володимир Павлов, голова ГО “Київський обласний центр “Гуманной педагогіки”.
  1. Партнери:
    1) ГО “Федерація жінок за мир в усьому світі”.
    2) Київський міський центр сім’ї “Родинний дім”.
    3) Всеукраїнська газета “Справи сімейні”.
    4) ГО “Київський обласний центр “Гуманної педагогіки”.
    5) Центр духовного розвитку та творчої ініціативи “Гармонія”, відокремлений підрозділ ГО “Київський обласний центр “Гуманної педагогіки”.
    6) Київська Спілка журналістів України.
  2. Інформаційний спонсор: ЦБС Голосіївського району міста Києва, сайти: сайт ЗЗСО №138 Шевченківського району міста Києва; сайт проєкту “Сад Любові та Радості України – країни Здійснення Мрій”, сайт Всеукраїнської газети “Справи сімейні”.


Залишити відгук

Щоб залишати коментарі, вам необхідно войти.