Концепція розвитку на 2019-2024 роки спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району м. Києва

ПОГОДЖЕНО
Протокол засідання
загальних зборів
спеціалізованої
школи І-ІІІ ступенів
№ 138 з поглибленим
вивченням
предметів природничого циклу
Шевченківського району
м. Києва
від 04.09.2019 № 18
СХВАЛЕНО
Протокол засідання
ради спеціалізованої школи
І-ІІІ ступенів № 138
з поглибленим
вивченням
предметів
природничого циклу
Шевченківського району
м. Києва
від 05.09.2019 № 1

Концепція розвитку
на 2019-2024 роки
спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 138
з поглибленим вивченням предметів
природничого циклу
Шевченківського району м. Києва

У наших школах не повинно бути нещасних дітей.
Душу яких гнітить думка про те, що вони ні на що не здібні.
Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.
                                                        В.О. Сухомлинський

Вступ

ХХІ століття – це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури всієї нації набувають вирішального значення для економічного і соціального поступу країни. Інтеграція і глобалізація соціальних, економічних і культурних процесів, які відбуваються у світі, перспективи розвитку української держави вимагають оновлення системи освіти.

Підготовка Концепції розвитку спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 138 з поглибленим вивченням предметів природничого циклу Шевченківського району м. Києва на 2019-2024 роки зумовлена якісним оновленням змісту освіти згідно нового Закону України «Про освіту», який полягає в необхідності привести її у відповідність із європейськими стандартами, потребами сучасного життя, запитами суспільства щодо надання якісних освітніх послуг. Пріоритетними напрямами розвитку освіти є формування сучасних освітніх компетенцій та формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, якісну підготовку підростаючого покоління до життя в основі якого закладена повна академічна свобода.

Сучасне суспільство перейшло до постіндустріальної доби, в якій цивілізація стала інформаційною. Проблема активного використання інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій стає все актуальнішою. Максимально повному вирішенню цієї проблеми сприяють доцільні методики оптимального використання сучасних інформаційних засобів навчання для підвищення якості надання освітніх послуг. Так, у Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено: «Формування інформаційно-комунікаційної компетенції учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального циклу діяльнісного підходу». Одночасно обов’язковою умовою використання сучасних педагогічних технологій, методичних заходів є збереження фізичного та психічного здоров’я учнів, формування позитивного ставлення до здорового способу життя.

Концепція розвитку закладу визначає основні шляхи. Вона скеровує педагогів до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, створення освітнього середовища, у якому б реалізувалася сучасна модель випускника, особистості, готового до життя з самореалізацією компетенцій наданих під час здобуття освіти.

Концепція розвитку школи спрямована в площину цінностей особистісного розвитку, варіативності й відкритості освітньої системи закладу, зумовлює модернізацію чинників, які впливають на якість освітнього процесу, змісту освіти, форм і методів навчання й виховання,внутрішнього та завнішнього моніторингів якості знань здобувачів освіти та якості надання педагогами освітніх послуг, прийнятті управлінських рішень.

Концепція розвитку закладу є комплексом методичних, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації. У ній максимально враховані потреби учасників освітнього процесу. Вони допоможуть вирішити: організацію методичної роботи в закладі відповідно вимогам нового Закону України «Про освіту»; створення умов для проведення освітнього процесу, які забезпечують збереження фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти; організацію моніторингів якості знань та надання освітніх послуг; професійний розвиток педагогічних кадрів; забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази; забезпечення прозорості та інформаційної відкритості роботи закладу.

Основними результатами Концепції розвитку школи будуть удосконалення й модернізація сучасного освітнього середовища закладу, системні позитивні зміни, підвищення якості надання освітніх послуг. Стратегія розвитку закладу дасть можливість виробити пріоритетні напрями діяльності школи на найближчі роки.

Загальні положення

Пріоритетним напрямком сучасної освітньої системи України, що підтверджено сучасними державними законами та нормативними документами, є доступ до якісної освіти, до найкращих світових здобутків у освітній галузі.

Новий Закон України «Про освіту» та новий Державний стандарт початкової освіти, базової і повної загальної середньої освіти орієнтує педагогів на персональну відповідальність за якість надання освітніх послуг та перехід від декларування переваг особистісної моделі до її практичного впровадження. Визначено вимоги до якості знань здобувачів освіти, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей (знає, розуміє, застосовує, аналізує, виявляє ставлення, оцінює тощо). Разом із предметною підготовкою за роки здобуття загальної середньої освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями, до яких, згідно з міжнародними домовленостями, віднесено: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами; математична і базова компетентності в галузі природознавства і техніки; інформаційно-комунікаційна; соціальна і громадянська; загальнокультурна; підприємницька; здоров’язберігаюча. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів. Діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок здобувачів освіти, застосування здобутих знань у практичній ситуації, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного середовища.

Основна мета діяльності закладу освіти – це безперервний процес підвищення ефективності освітнього процесу з одночасним урахуванням потреб суспільства, а також потреб особистості здобувача освіти. Цьому сприяє застосування новітніх досягнень педагогіки та психології, використання інноваційних технологій навчання, комп’ютеризація освітнього процесу.

Освітній процес закладу спрямований на формування у випускника школи якостей, необхідних для життєвого та професійного визначення, а саме:

– орієнтації у сучасних реаліях і підготовленості до життя у ХХІ столітті;

– здатності до самовизначення, саморозвитку, самоосвіти;

– володіння іноземною мовою;

– наявності життєвого досвіду спілкування, роботи в колективі, під керівництвом, та самостійно, з довідковою літературою;

– високого рівня освіченості, культури, здатності до творчої праці, професійного розвитку;

– вільного володіння комп’ютером, високого рівня культури користування інформаційно-комп’ютерними технологіями;

– готовності до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці;

– формованню трудової та моральної життєвої мотивації, активної громадянської і професійної позиції.

Розвиток та практичне застосування комунікативних та інформаційно-комунікаційних компетенцій здобувачів освіти в умовах особистісно зорієнтованого і діяльнісного підходів є ключовими положеннями Концепції розвитку школи.

Варто зазначити, що у сучасних умовах міжособистісна комунікація є не лише умовою соціального буття людини, але і найважливішою складовою професійної діяльності фахівця. У цих умовах кваліфікованість та успішність виконання професійних завдань залежить від якості взаємодії з людьми в конкретних соціокультурних та професійних ситуаціях. Комунікативна компетентність є рівнем комунікативної культури, що забезпечує результативність поведінки в певних умовах, а саме: бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці; критично мислити; використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем; генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й відповідати за них; володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді; вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій та уникати їх; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації у професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; вміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку й самовдосконалення; бережливо ставитися до свого здоров’я та здоров’я інших як найвищої цінності бути здатним до власного вибору з численних альтернатив, що пропонує сучасне життя. А тому одним із пріоритетних завдань школи є розвиток саме комунікативних компетентностей здобувачів освіти, у тому числі:

  • толерантність;
  • комунікативність висока;
  • творча активність;
  • рефлективність;
  • емпативність;
  • сенситивність.

Сучасний світ – світ інформаційних технологій, доступ до скарбниць науки нам дарують засоби масових комунікацій: доступ до бібліотечних матеріалів wikipedia; користування різноманітними навчальними програмами; електронними підручниками в Інтернеті; участь в онлайнових семінарах, вебінарах, конкурсах, конференціях, районних, міських та міжнародних проектах; дистанційне навчання; створення власних блогів; віртуальні екскурсії; можливість інтерактивного спілкування з мешканцями будь-якого куточка планети; ефективна обробка та збереження інформації тощо. Однією з першочергових завдань школи є підготовка здобувачів освіти до життя та діяльності в умовах інформаційного суспільства, формування у них навички самостійного пошуку, оцінювання та систематизації інформації, культури спілкування та безпечного користування Інтернетом.

Разом з тим успішній діяльності сучасного закладу освіти сприяє інформатизація самого освітнього процесу та управління закладом.

В основу Концепції розвитку закладу покладено системний підхід, спрямований на розв’язання проблеми створення, розвитку та використання інформаційних та комунікаційних технологій у школі.

Інформатизація управлінської діяльності спрямована на автоматизацію роботи, створення єдиного інформаційного освітнього простору закладу, оперативне одержання необхідної інформації, ефективне використання комп’ютерної техніки, що має на меті досягнення ефективного управління якістю педагогічного процесу.

Створення єдиного інформаційного освітнього простору ґрунтується на таких принципах: інформаційна й аналітична відкритість, доступність; прогнозування, гнучкість; оптимальність функціонування закладу в системі освіти.

Використання нових інформаційних технологій у процесі управління якістю освітнього процесу передбачає реалізацію такого комплексу педагогічних умов:

– використання психолого-педагогічних закономірностей та принципів в процесі здобуття освіти та підвищення кваліфікації педагогів із проблеми сучасних інформаційних технологій;

– мотивування діяльності педагогів щодо використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі;

– наявність єдиного інформаційного освітнього простору, що динамічно розвиваєтьсяу школі.

Концепція школи повністю підпорядкована освітній меті – виявленню і розвитку здібностей кожної дитини, формуванню духовно багатої, фізично розвиненої, творчо мислячої, конкурентоспроможної особистості – громадянина України.

Ми повинні зробити все для того, щоб випускники школи були максимально здоровими: і фізично і психологічно, підготовленим до життя. А для цього – будувати освітній процес на принципах гуманізації та демократизації, на основі тісної взаємодії в системі «здобувачі осіти – педагоги – батьки здобувачів освіти».

Загальна стратегія розвитку школи

Освіта сьогодні – це становлення людини, віднаходження нею себе, свого «Я». А це означає, що надання освітніх послуг здійснюється не тільки в інтересах держави, а й в інтересах особистості, громади, тому пріоритет освіти змінюється на особистісно-компетентнісно-орієнтований. Це забезпечує комфортні, безконфліктні й безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал, а досягнення здобувача освіти розглядаються як компетентність, характеристики якої можна визначити шляхом моніторингу надання якісних освітніх послуг. Тому педагогічний колектив працюватиме над удосконаленням освітнього процесу, переорієнтацією його організації на результат – модель компетентного випускника, який сьогодні в школі опановує життя, чия якість залежатиме від рівня розвитку життєвої компетентності.

Провідна ідея школи – створення умов для якісного надання освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги», створити сприятливе освітнє середовище на основі демократизації, гуманізації, співпраці, співтворчості, спрямоване на зміцнення здоров’я дітей, створення умов для фізичного розвитку, соціальної адаптації, духовного зростання; орієнтувати внутрішній світ дитини на збагачення індивідуального досвіду, самопізнання, самооцінки, саморозвитку, самовизначенні, самореалізації.

Проблеми, які ставить перед собою колектив:

1. Фізичний та духовний розвиток здобувача освіти.

2. Створення умов для надання якісних освітніх послуг шляхом тісної взаємодії в системі «здобувачі освіти-батьки здобувачів освіти – педагоги».

3. Створення сприятливого освітнього середовища, у якому будуть забезпечені умови для творчості та самореалізації учасників освітнього процесу.

Знаходячись на шляху дії програми «Нова українська школа» головним девізом своїм вважаємо висловлювання: «Змінюймось! Інакше перестанемо існувати». Прагнемо знайти відповіді на запитання: який заклад освіти потрібно дитині?, як допомогти їй пристосуватись до освітнього життя, почуватися спокійно і впевнено?, як зберегти її емоційне благополуччя – таке необхідне для повноцінного розвитку і здоров’я?

Насамперед потрібно прагнути створити середовище, де формується нова українська школа в якій нова людина, як творча особистість, фізично і духовно досконала. Із перших кроків реформи слід зрозуміти, що в колективі має бути своя неповторна аура, і найголовніше – повага до учасників освітнього процесу, які прагнуть до надання-отримання якісних знань.

Загальна мета школи – реалізація Державних стандартів у галузі освіти, створення умов для підвищення рівня розвитку кожної дитини, її самореалізації; здійснення ефективної підготовки випускників до майбутнього життя. Кожен здобувач освіти під час освітнього процесу повинен отримати знання, які знадобляться йому в самостійному дорослому житті.

Здійснення цієї мети можливо лише за умови запровадження технологій здоров’язберігаючої педагогіки. Здоров’я дітей – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя батьків, учителів, суспільства в цілому.

Вважаємо, що людина вчительської професії не може бути пересічною, адже її наслідують, на неї часто рівняються інші. Важкий шлях цієї людини, але благородний, адже вона – вчитель. Рівень авторитету вчителя в першу чергу визначає його професіоналізм. Учительська майстерність, педагогічна культура нагромаджуються впродовж всього життя. «Тільки охоплений жадобою знань педагогічний колектив може забезпечити найголовніше, чим повинна жити школа, якщо вона хоче стати вогнищем виховання і освіти…» – ці слова В.О.Сухомлинського вважаємо керівництвом до дії для кожного педагога.

Ми, в процесі своєї роботи створюємо:

  • сприятливі умови для надання освітніх послуг (відсутність стресових ситуацій, адекватність вимог, використання різних методик навчання);
  • оптимальну організацію освітнього процесу (відповідно до вікових, індивідуальних особливостей та гігієнічних вимог);
  • тісну взаємодію з батьками здобувачів освіти, громадськістю.
Ідеї та стратегії досягнення успіху освітнього процесу в школі

1. Ідея розвитку та самовдосконалення. Ще великий український філософ Г. Сковорода на питання «Який шлях веде до справжньої людини?» відповідав: «Пізнай себе, спрямуй себе, створи себе». Адже виховання – це розвиток, а розвиток – це самоствердження особистості. Без самовиховання нема виховання. Не тільки знання, а й виховання характеру, почуттів стає першорядною потребою в сьогоднішньому житті, і тому підійти до ідеї самовдосконалення потрібно як до сенсу життя.

2. Ідея виховних суб’єктних відносин. Феномен їхнього впливу на життєдіяльність особистості, а також колективу знайшов своє відображення, обгрунтування й розвиток у філософів та видатних українських педагогів. Саме суб’єктні виховні відносини, як стверджує педагогічна наука і педагогічна народна мудрість, виступають першоосновою та найважливішими умовами повноцінного розвитку особистості дитини, її громадянського становлення, набуття позитивного соціального досвіду, формування вміння особистості жити й діяти серед цивілізованих людей на користь собі та іншим.

3. Ідея поєднання інтересів розвитку особистості й розвитку суспільства. Суть соціального замовлення суспільства школи полягає у вихованні особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь та навичок, а й здатна активно включатися в демократичні процеси, які відбуваються в нашій країні.

4. Стратегія любові. Людина починається з любові. Є любов – є людина, є життя. Любов буває різною, це – ліки від деградації людства, тому треба вчити наших дітей любити людину та життя, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму, дбайливого ставлення до людини й людського життя як найвищої цінності, тобто треба вчити дітей освоювати найголовнішу, дуже складну і багатогранну науку — науку любові.

5. Стратегія здоров’я. Здоров’я людини – це найбільший скарб людини, це – якість її як біосоціального утворення, характеристика цілісності, здоров’я, показник суспільного прогресу, здоров’я – характеристика добробуту народу. Здоров’я визначає потенціал працездатності людини та є способом вияву її сутності. Бути здоровою – це право кожної людини, це норма і краса, це необмежені ресурси для самовдосконалення та саморозвитку особистості.

6. Ідея виховання на засадах етнопедагогіки та педагогіки народознавства. Видатний педагог Г. Ващенко зазначав, що виховний ідеал відображається не тільки в педагогічних впливах, а й у звичаях народу, його піснях, традиціях, особливостях його ментальності. Усе це охоплює етнопедагогіка як система поглядів на виховання молодого покоління. В. Сухомлинський називав народну педагогіку живим вічним джерелом педагогічної мудрості, зосередженням духовного життя народу. Тому сучасний педагог має поставити перед собою мету поступово відроджувати споконвічну народну педагогіку, плекати в душах дітей паростки національної самосвідомості, утверджувати в їхніх душах і серцях поняття честі, гідності, поваги до рідної мови, національних традицій, звичаїв.

7. Ідея виховання на засадах родинної педагогіки. Родинність прищеплює учням основні родинні цінності: працьовитість, шляхетність, милосердя, щирість, любов до рідного краю, рідної історії, народу, любов до порядку, шанування старших, творчість слова, знання роду, збереження його честі, демократизм стосунків, доброту, подружню вірність та любов.

8. Ідея розвитку життєвої компетентності. Статус людини в суспільстві залежить від неї самої: швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін зумовлює потребу в постійній роботі над собою, у розвитку життєвої компетентності, посиленні відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

Реалізація цілей і завдань здійснюється через аспекти та різні види діяльності, зокрема: управлінський; дидактичний або методичний; виховний; науково-методичний; діяльність освітнього процесу та психологічної служби.

Управлінський аспект

Мета: координація дій усіх учасників освітнього процесу, створення умов для їх продуктивної творчої діяльності.

Основні завдання:

1. Управління якістю освіти на основі нових інноваційних технологій та освітнього моніторингу.

2. Забезпечення відповідної підготовки педагогів, здатних якісно надавати освітні послуги здобувачам освіти.

3. Виконання завдань розвитку, спрямованих на самореалізацію особистості.

4. Створення умов для продуктивної творчої діяльності та проходження сертифікації педагогів.

Шляхи реалізації:

1. Впровадження в практику роботи школи інноваційні технології.

2. Створення сприятливого мікроклімату серед учасників освітнього процесу для успішного реалізації їх творчого потенціалу.

3. Забезпечення виконання замовлень педагогічних працівників щодо підвищення їх фахового рівня через заняття самоосвітою.

4. Підримка ініціативи кожного учасника освітнього процесу в його самореалізації.

5. Розкриття творчого потенціалу учасників освітнього процесу.

6. Стимулювання творчості учасників освітнього процесу.

Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:

• загальні збори;

• педагогічна рада;

• рада школи;

• атестаційна комісія;

• учнівське самоуправління.

Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, керування освітньою діяльністю, моніторинг.

Річне планування здійснюється з використанням перспективного планування. План будується на основі підготовки інформаційної довідки про школу, проблемного аналізу стану справ згідно з Концепцією школи. При складанні плану використовується структурування, постановка мети, визначення завдань, прогнозування результатів, складання алгоритму дій на кожному етапі. План підлягає експертизі в кінці року. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота педагогів у режимі академічної свободи.

Методичний або дидактичний аспект
Мета: створення комфортних умов для професійного зростання та розкриття творчого потенціалу кожного педагогічного працівника.
Основні завдання:

1. Створення атмосфери творчого пошуку оригінальних нестандартних рішень педагогічних проблем.

2. Формування в педагогів готовності до проходження сертифікації та впровадження сучасних інноваційних технологій.

3. Формування прагнення до оволодіння педагогікою співпраці та співтворчості на принципах особистісно-орієнтованих методик надання освітніх послуг.

4. Спрямування діяльності здобувачів освіти за допомогою професійного мудрого керівництва з боку педагогічного колективу.

Шляхи реалізації:

1. Постійний моніторинг рівня професійної компетентності, якості надання освітніх послуг.

2. Створення моделей методичної роботи з групами педагогів різного рівня професіоналізму.

3. Удосконалення особистого досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання.

4. Участь у конкурсах педагогічної майстерності на різних рівнях.

Виховний аспект

Мета: сприяння формуванню в учнів знань, умінь і навичок, необхідних для майбутнього успішного вибору професії; розвитку пізнавальної творчої активності особистості; розвиток природних здібностей, уяви і продуктивного мислення з гуманістичним світосприйняттям і почуттям відповідальності за долю України, її народу; виховання естетичних смаків; ведення здорового способу життя.

Основні завдання:

1. Формування основ наукового світогляду, пізнавальної активності і культури розумової праці, вироблення уміння самостійно здобувати знання, застосовувати їх у своїй практичній діяльності.

2. Виховання почуття любові до Батьківщини і свого народу як основи духовного розвитку особистості, шанобливе ставлення до історичних пам’яток.

3. Сприяти формуванню навичок самоврядування, соціальної активності і відповідальності в процесі практичної громадської діяльності, правової культури, вільного володіння державною мовою, засвоєння основ державного і кримінального права, активної протидії випадкам порушення законів.

4. Підготовка випускників до свідомого вибору професії.

5. Залучення до активної екологічної діяльності, формування основ естетичної культури, гармонійний розвиток духовного, фізичного та психічного здоров’я.

6. Затвердження культури здорового способу життя.

Шляхи реалізації

1. Організації і проведення засідань методичних об’єднань класних керівників відповідної тематики.

2. Проведення профорієнтаційної роботи серед здобувачів освіти середньої та старшої ланки.

3. Організація роботи шкільного самоврядування

4. Проведення годин спілкування, впровадження на практиці соціокультурної змістової лінії на уроках.

5. Проведення різних тематичних уроків та проведення тижнів, декад, місячників тощо…

Психолого-педагогічний аспект

Мета: формування особистості через шкільне та сімейне виховання з урахуванням: індивідуальних особливостей; здібностей; умінь та навичок.

Основні завдання:

1. Створення:

– ситуації творчості для всіх учасників освітнього процесу;

– умов для соціальної самореалізації учасників освітнього процесу;

– умов для позитивної адаптації учнів та вихованців до навчання у школі.

2. Посилення впливу шкільного та сімейного виховання на формування: стійкої мотивації до здобуття освіти; високої духовної культури; моральних переконань; трудового виховання дітей.

3. Забезпечення якісного психолого-педагогічного супроводу освітнього процесу.

4. Практичне забезпечення корекційно-розвивальної роботи:

• діагностики особистісного розвитку;

• ціннісних орієнтацій;

• соціального статусу;

• виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини.

5. Орієнтація на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в освітньому середовищі, профілактику девіантної поведінки.

Шляхи реалізації:

1 . Психолого-педагогічна діагностика з виявлення у дітей:

• здібностей;

• схильностей;

• потреб;

• відстеження динаміки і розвитку обдарованих та здібних учнів.

2. Консультації та навчання батьків, проведення годин спілкування з батьками.

3. Створення сприятливого психологічного клімату у всіх структурних підрозділах освітнього процесу.

4. Морально-культурний особистий досвід учасників освітнього процесу.

Модель випускника школи

Моделлю випускника є громадянин держави, який:

– має активну позицію щодо реалізації ідеалів і цінностей України, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни;

– є особистістю, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомленнявзаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю;

– уміє грамотно сприймати та уміє аналізувати проблеми суспільства, бути конкурентноспроможним на ринку праці, впевнено приймати сучасні реалії ринкових відносин, використовувати свої знання на практиці;

– уміє критично мислити;

– здатний до самоосвіти і саморозвитку;

– відповідальний, уміє використовувати набуті компетенції для творчого розв’язання проблеми;

– уміє опрацювати різноманітну інформацію.

Очікувані результати

Педагоги, як учасники дидактичної підсистеми сприяють опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують сприятливі

умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним можливостям здобувачів освіти.

Для впровадження в закладі особистісно й компетентнісно зорієнтованого навчання в школі створені сприятливі умови:

• освітній процес здійснюється відповідно до навчального плану;

• удосконалюється мотиваційне середовище дитини;

• здійснюється допрофільне навчання, створюються можливості вибору здобувачам освіти освітнього профілю відповідно до індивідуальних психофізичних особливостей та особистих побажань;

• особиста відповідальність педагога за результати наданих освітніх послуг;

• підвищується професійна майстерність педагогів шляхом проходження сертифікації;

• накопичується особистий педагогічний досвід (створення авторських програм, методичних розробок тощо);

• здійснюється комп’ютеризація освітнього процесу;

• розширилася мережа гуртків ;

• здобувачі освіти залучаються до участі в управлінні освітніми справами в різних видах діяльності;

• посилюється оздоровча спрямованість освітнього процесу, комплексний підхід до гармонійного формування всіх компонентів здоров’я;

• створюється інформаційне забезпечення для переходу школи до роботи в відкритому інноваційному режимі;

• упроваджуються інноваційні методи формування життєвої компетентності здобувачів освіти;

• проводиться діагностика та моніторингові дослідження якості освітніх послуг.

Кожен із нас переконаний, що усі діти мають творчий потенціал. Знайти ці здібності й обдарування, створити умови для їх розвитку – основне завдання для вчителя. У державній національній програмі «Освіта. ХХІ століття» зазначено, що головною метою виховання молоді є набуття соціального досвіду, формування високоосвіченого громадянина.

Соціальний запит на освіту – це відображення інтересів тих сторін, чиї потреби задовольняються в процесі діяльності освітнього закладу.

Вивчаючи соціальні очікування по відношенню до школи, ми виділили суб’єкти, які беруть участь у формуванні соціального запиту до нашої школи:

• держава (Міністерство освіти і науки України, департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, які формулюють свій запит у вигляді різноманітних документів, що визначають державну політику у сфері освіти);

• здобувачі освіти;

• батьки (один з батьків) або особи, які їх замінюють;

• педагогічний колектив.

Держава до числа пріоритетів удосконалення системи шкільної освіти відносить такі напрямки:

• розвиток в учнів потреби в компетентності, бажання вчитися впродовж усього життя, прагнення до самонавчання та самовдосконалення;

• забезпечення набуття здобувачами освіти компетенцій, які дадуть людині можливість реалізувати свої власні права;

• виховання соціально активної та соціально мобільної особистості;

• оптимізація освітнього процесу з метою збереження фізичного, психічного та духовного здоров’я школярів;

• посилення значущості суспільно-гуманітарного циклу дисциплін, які сприяють формуванню духовності, активній громадянській позиції особистості, її інтеграції у світову культуру;

• забезпечення умов для розвитку та становлення особистості кожної дитини, виявлення та реалізація потенційних можливостей кожної дитини;

• удосконалення системи оцінювання навчальних досягнень учнів на всіх ступенях навчання та державної системи оцінки якості освіти;

• інформатизація освітньої практики, формування функціональної інформаційної грамотності випускників як основи інформаційної культури особистості.

Аналіз вищезазначених напрямків показує, що вони є актуальні та мають попит і в учасників освітнього процесу нашої школи.

Батькам здобувачів освіти потрібно, щоб школа забезпечила:

• можливість отримання якісної загальної та повної освіти;

• якісну підготовку школярів до вступу до закладів вищої та професійної освіти;

• цікаве дозвілля дітей; а також, щоб були створені умови для задоволення різноманітних інтересів і потреб учнів та розвитку здібностей школярів;

• формування інформаційної грамотності та оволодіння сучасними інформаційними технологіями;

• збереження та зміцнення здоров’я дітей.

Здобувачам освіти потрібно, щоб у школі:

• було цікаво вчитися;

• були в наявності комфортні психолого-педагогічні й матеріальні умови для успішної навчальної діяльності, спілкування, самореалізації;

• була можливість отримати якісну загальну середню освіту;

• були умови для опанування сучасними інформаційними технологіями.

Педагоги очікують:

• створення в школі комфортних психолого-педагогічних і матеріальних умов для здійснення професійної діяльності;

• покращення матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;

• створення умов для творчої самореалізації в професійній діяльності.